Якось одна моя хороша знайома, почувши від мене, що я працюю вдома і «не ходжу на роботу», зразу почала перераховувати мінуси своєї роботи в офісі та ставити мені радісні напівзапитання-напівствердження: «О, це ти прокидаєшся, коли хочеш, лягаєш, коли хочеш. Ніхто не вимагає від тебе якихось дій, ніхто не вказує, що і як робити». І все в такому ж дусі. За її запитаннями було незрозуміло, як мені взагалі вдається заробити якісь гроші...

Насправді ж я тоді ще практично щодня прокидався не пізніше 5:00 (хіба на вихідних міг дозволити собі прокинутися о 6:30-7:00), а лягав завжди не раніше 00:00. Сніданок, обід-вечеря та якийсь відпочинок разом узяті забирали максимум годину на день. Працював узагалі без вихідних декілька років поспіль. Проблема розподілу вільного часу, який невіддільний від робочого, мабуть, є однією з найгостріших для будь-якого фрілансера.

Причини, які змушують чи підштовхують людину податися на фріланс, уже добре відомі:

  • повна життєва криза;
  • найнижче дно в матеріальному становищі;
  • маніакальне небажання працювати на когось;
  • пошук нових та альтернативних шляхів як у житті, так і в роботі;
  • бажання додаткового прибутку.

Цей список не є вичерпним. У кожного можуть бути свої причини та обставини, щоб спробувати працювати віддалено. Але не кожен це зможе зробити, не кожному це сподобається, та й не у кожного вистачить терпіння чи грошей, щоб місяцями сидіти в очікуванні, генеруючи якісь нові ідеї, а натомість не піти працювати від безвиході охоронцем до супермаркету.

Переваги фрілансу

Спочатку розглянемо переваги, які дає віддалена робота через інтернет, та підводні камені, що можуть зустрічатися тим, хто «попливе» цим шляхом.

Самостійність

Звичайно ж, давно відомо, яким терплячим треба бути, щоб працювати безпосередньо на свого начальника, хай то буде виконроб на будівництві чи офіс-менеджер у компанії. Ідеї начальника майже завжди здаються абсурдними та відірваними від тієї роботи, яку маєш виконувати. Схоже, що начальник завжди літає десь у хмарах і зовсім не розуміє, як реально можна покращити робочий процес або прискорити виконання тих чи інших завдань. Але ж він начальник, сперечатися з ним та щось доводити (а довести й поготів) — собі дорожче. Якщо не втратиш роботу, то будеш перший у списку кандидатів «на виліт».

Не виконувати його вказівки, які видаються безглуздими, — так само страшно. Приходити зі своїми ідеями і шукати підтримки — це можливо в якихось новітніх компаніях, та й то лише теоретично, бо скрізь людський фактор дає про себе знати. Якщо прийшов до начальника з гарною ідеєю, то чи не для того, щоб підсидіти та зайняти його місце? У будь-якому разі щоденна робота під примусом залишає гіркий присмак. І повертаєшся додому з радістю від того, що нарешті скинув із себе тягар виконавця та буденне терпіння до безглуздих витівок начальства.

Настрій покращується лише після роботи або ж не покращується взагалі. Звичайно ж, є різні люди:

  • ті, у яких підлабузництво в крові, тому вони готові плазувати перед начальством у будь-який спосіб, сподіваючись колись усе ж отримати свій ласий шматок;
  • такі (і цих пострадянських ще й у наш час переважна більшість), для яких девіз «ви начальник, вам видніше» став життєвим принципом;
  • або у яких сильно розвинений інстинкт не виживання, а пристосування. Вони завжди просто пристосовуються, не маючи нічого на меті.

Для таких людей робота в офісі чи там, де не треба ні про що думати, а лише виконувати те, що кажуть, буде найбільшою мрією в житті. Працювати віддалено, не змінивши себе, вони не зможуть. Отже, фріланс дає можливість працювати на себе, без чиїхось вказівок, без необхідності терпіти щось від когось. У цьому його перевага.

Незалежність

Також перевагою є те (але у цьому й недолік), що ти сам можеш зібрати свою базу замовників, створити власний імідж, і цим здобути незалежність від кожного з них. Бо тоді це не одна робота з одним начальником, від якого ти залежиш. Але є недолік: замовлення можуть бути непостійними, з великою перервою, і ти із цим нічого не вдієш. Якщо тебе, умовно кажучи, звільняє чи навіть кидає один замовник, у твоєму розпорядженні решта вже постійних та безліч нових у тій сфері, у якій ти працюєш.

Можливість нікуди не виходити у непогоду чи не витрачати час на те, щоб дістатися роботи, — беззаперечна перевага. Хоча для тих, хто не може довго сидіти на одному місці, це буде непереборною перешкодою для роботи у віддаленому режимі.

Нові можливості

Які переваги надає робота у віддаленому режимі? Ви маєте можливість:

  • самостійно налаштовувати свій настрій;
  • вдало проводити день;
  • безпосередньо бачити точні суми своїх прибутків (а не розраховувати на обіцянку однієї суми, яка потім виявляється набагато меншою);
  • планувати графік дня;
  • поєднувати роботу та відпочинок чи хобі;
  • розвиватися і шукати нові горизонти, спираючись лише на свої навички та вміння, амбіції та бажання.

Багато із цих переваг приходять з місяцями, якщо не роками, наполегливої праці, насамперед над собою. Але ж і в будь-якій роботі для досягнення мети треба працювати над собою, щоб не залишатися людиною «роби оце». Усі ці переваги легко накладаються на будь-яку попередню чи уявну роботу і тоді стають ще більш очевидними.

Кожному фрілансеру таке швидке та легке порівняння з іншою роботою додає наснаги, коли опускаються руки чи виникають страхітливі ідеї «піти кудись попрацювати», бо на фрілансі якась чорна смуга.

Відсутність вікових обмежень

Сучасним пенсіонерам, які ще не відірвалися від природи і виросли не на комп’ютерах, беззаперечно, буде веселіше і духовно ближче продавати вирощені на городі огірочки. Але вже підростає покоління новітніх пенсіонерів, трудовий стаж яких був безпосередньо пов’язаний з комп’ютером та інтернетом. Тож коли все життя дружив із сучасними технологіями, який сенс на пенсії кидати цю дружбу? А з нашими пенсіями й поготів 🙂… Тому фріланс — це чудова можливість додаткового чи основного заробітку для пенсіонерів.

Але ж справа не у пенсіонерах. У будь-якому оголошенні про роботу останнім часом аж занадто часто пишуть: потрібен стаж та досвід, вік має бути таким-то, ну і звичайні розмови про стресостійкість, уміння працювати в колективі, плазувати перед начальником тощо. А на фрілансі вікових обмежень не існує, головне — якість виконаної роботи. Тут нікого не хвилює стан твого здоров’я, формальний диплом чи освіта, вигадані та підтверджені сертифікатами професійні уміння та навички. Головне — здати вчасно якісно зроблену роботу.

Чи є ризик того, що всі покинуть освіту і почнуть розвивати в собі виключно якісь навички для фрілансу? Немає, бо щоб вийти на усвідомлений рівень віддаленої роботи, людина має знати, чого вона прагне в житті, який в неї рівень знань та вмінь, що і допоможе зрозуміти, чи хоче вона працювати віддалено.

Здорова конкуренція

Ще однією цікавою перевагою фрілансу є відсутність людського фактору. Тут є здорова конкуренція, де можна по-доброму радіти чиїмось успіхам, бо результати чужої роботи у самого викликають захоплення. У фрілансі немає часу на заздрощі, є (якщо сам зумієш його спланувати 🙂) лише час для самовдосконалення. Успіхи інших лише стимулюють, а не дратують і викликають безпідставну заздрість.

Керування реальним життям

Також перевагою фрілансу з дещо іншої сфери є можливість перенесення реальності до віртуального світу. Поява інтернету, соціальних мереж призвела до того, що приховане чи явне бажання кожної людини втекти від реальності або принаймні створити собі якийсь омріяний образ, далекий від справжнього, почало втілюватися в життя, набувати реальних рис у віртуальності.

Якщо у соцмережах кожен намагається створити таку віртуальну реальність, яка б дозволила забути про справжнє життя, то фріланс допомагає перенести туди своє реальне життя, реальні успіхи, реальні досягнення.

Отже, переваги фрілансу — це самостійність, незалежність, вільний час, хороший настрій, безліч можливостей, саморозвиток та робота над собою, планування прибутків і керування своїм життям, відсутність вікових обмежень та різних формальностей, як-от: освіта, відсутність мінусів людського фактору. Цей список, звичайно ж, не є вичерпним.

Недоліки віддаленої роботи

Недоліків теж вистачає, але майже всі вони більше залежать від характеру певної людини, ніж є об’єктивним явищем. Більш-менш об’єктивними можна вважати такі:

  • довготривалий початковий період створення іміджу, коли заробітків ніяких, а жити за щось треба;
  • поєднання фрілансу зі «стабільною» роботою призведе до того, що втратиш будь-який інтерес до фрілансу, з’явиться страх перед нестабільністю;
  • відносна непостійність самої роботи, коли замовлення залежать від випадку, а ти не можеш розраховувати на постійну зарплату, яку хтось колись заплатить.

Усе решта залежить від самої людини, як і наступні недоліки.

Робота чи забавка

Коли ти фрілансер, живе спілкування з людьми перестає бути таким актуальним, як колись. Або ж навпаки, якщо в тебе м’який характер, а всі навколо вважають твою роботу дитячими забавками з купою вільного часу, ти стаєш паличкою-виручалочкою для всіх друзів та знайомих. Десь щось передати, чекаючи невизначений час, посидіти з дітьми, переробити всю хатню роботу, зробити все марудне та довготривале, на яке у всіх «працюючих» ніколи не буває часу. І після всього ти ще й нездара, який «ніде не працює, а лише вигадує, ніби щось там робить удома».

Трудоголізм мимоволі

При віддаленій роботі стаєш підсвідомим трудоголіком, який втрачає розуміння того, що таке нормальний здоровий відпочинок. Перестаєш розрізняти особистий час і робочий, бо увесь твій особистий час перетворюється на робочий. Це насамперед психологічна проблема, адже навіть коли трапляється кілька годин чи днів відпочинку, вже не знаєш, як провести час корисно і добре відпочити. Лякає думка, що всі ці години чи дні нічого не заробляєш (а міг би 🙂), і починаєш витрачати вільний час на пошуки нових перспектив у своїй же роботі.

Залежність від роботи

Це такий психологічний стан, який постійно тримає в напрузі, тож не кожному під силу його витримати. З іншого боку, це допомагає чітко усвідомити, що потрібно весь час вдосконалювати свій рівень знань та вмінь і не розпилятися на декілька напрямків роботи. Стаєш психологічно залежним від роботи, імовірніше, навіть від думок про неї. Певною мірою втрачаєш смак до життя, бо буденні справи, якісь маленькі радощі вже здаються незначними, адже не приносять прибутку і не вдосконалюють.

Усі ці недоліки суб’єктивні. Кожна людина, яка аналізує себе і своє життя та вміє правильно розставляти пріоритети, може легко уникнути таких проблем чи недоліків фрілансу.

Переваги фрілансу для замовників

Вище ми розглянули віддалену роботу з точки зору виконавця. Але ж існує багато переваг і для роботодавця. Якщо будуєш свій бізнес, то навіть зібравши команду кваліфікованих виконавців та поставивши над ними хороших начальників, майстрів психологічного впливу, не зможеш контролювати всі процеси, відслідковувати перспективи та тенденції, за якими має рухатися твоя справа. Найважливішу роль тут знов-таки відіграє людський фактор.

Працівники, навіть керівний персонал, не будуть зацікавлені у просуванні твого (чужого для них) бізнесу, а лише у просуванні власної кар’єри та у надбавках до зарплати. Адже звільнитися та знайти іншу роботу завжди легше і простіше, ніж впрягатися й намагатися тягти чужий бізнес вгору, розвиваючи його на рівні з власником, який тобі потім навіть вдячний не буде.

А ось якщо за ці ж гроші на тебе будуть працювати віддалено спеціалісти у своїх сферах, особисто зацікавлені у досягненні позитивного і найкращого результату з виконання поставленого завдання (можливо, навіть за менші гроші, ніж ті, які ти витратив би на штат працівників з керівником), тоді твій бізнес буде завжди крокувати в ногу із часом, створювати найбільш якісний продукт і не буде залежати від людського фактору.

Якому бізнесу підійде

Фріланс, безперечно, підійде не для всіх видів роботи чи бізнесу. Фізична робота, психологічна, сільськогосподарська, наукова та інші завжди будуть пов’язані з безпосередньою роботою на місці. Але навіть такі види робіт часто можуть тією чи іншою мірою передаватися фрілансерам.

Наприклад, якщо у тебе будівельна компанія і кілька бригад будівельників, штат виконробів, архітекторів, дизайнерів, офісних працівників тощо, то хто ж, як не віддаленні, зацікавлені, об’єктивно мотивовані виконавці краще зроблять для тебе:

  • логотип компанії,
  • бізнес-проєкт,
  • бухгалтерську звітність,
  • дизайн та архітектуру,
  • рекламну кампанію з продажу нерухомості,
  • страхові послуги

та ще багато інших супровідних послуг. Або якщо ти фермер, то хто краще за віддаленого виконавця допоможе знайти нові ринки збуту, просувати продажі, зробити рекламу, бренд і навіть допомогти знайти або створити якісь особливі добрива чи інші засоби для підвищення урожайності конкретно для твоїх полів з усіма особливостями ґрунтів, на яких вони розташовані?

Фріланс для замовника — це об’єктивність, якість та швидкість виконання роботи, уникнення зайвого оподаткування, соціальних і страхових виплат, спокійне життя та впевненість у перспективах, відсутність помилок людського фактору, зайвого клопоту з нерухомістю та її орендою, гарантія якості, підтверджена результатами робіт, які можна переглянути будь-якої миті.

Чи всі можуть бути віддаленими виконавцями

Хотілося б більш детально розглянути якості людей, які в принципі можуть бути фрілансерами-виконавцями. Якщо хтось, не зважаючи на невдачі та довготривалість початкового періоду, все ж закріплюється у всесвіті фрілансу — це змінює його життя назавжди. Ще море наших пострадянських людей живе такими «радощами», як можливість у тролейбусі чи за пивом пожалітися, що ось, мовляв, «нам зарплату не платять» чи «обіцяли одне, а заплатили інше». Бо тягар зменшується, якщо його розділити з іншими. Але це не тягар, це вже спосіб мислення. Ні за що не відповідати (навіть за власне життя), сподіватися на чесність та турботу про тебе інших (партія веде, завдяки КПРС до нас нарешті прийшов Новий рік), не жити, а плисти за течією – це ознаки радянських і навіть наших сучасних пострадянських людей. Для людей з таким способом мислення перебувати день на роботі, протирати штани, а потім вимагати за це зарплатні — норма.

Є ще новітня тенденція — зневага молодих амбітних студентів, які ще життя не бачили, до простих чесних трудяг (за віком — їхніх батьків чи таких самих студентів попереднього покоління). І в думках: «Ось я йду, студент третього курсу, у мене стільки планів, такі перспективи, стільки амбіцій. Я стану таким, що вам і не снилося. А тут ось якийсь невдаха садівник кущі стриже чи прибиральниця підлоги миє, я таким ніколи не буду». І з цієї самовпевненої пихатої зневаги потім випливає інше: вже закінчили ці студентики виші та амбіції свої нікуди не приткнули. Ходять зі своїми смартфонами чи сидять у соцмережах та вихваляються один поперед одного, що є така і така робота, але за жалюгідних 3-5 тисяч грн я працювати не буду. А смартфони, одяг, їжу, їм мама-тато купили, які і є тими невдахами — садівником чи прибиральницею.

Розвиткові такої хиби сприяють соцмережі. Але найбільший кит, на якого спирається така зневага, — некваліфікованість, корумпованість та інші негативи і викривлення нашої освіти, коли випускники свої дипломи хіба під кухоль з пивом можуть підставляти, щоб стіл не зіпсувати, бо для іншого ті дипломи не годяться. У фрілансі ти без диплома, без своїх надмірних амбіцій та небажання йти працювати прибиральницею, без заздрості до більш успішних однолітків та без жалю до себе просто береш і створюєш свій справжній, а не віртуальний образ із соцмереж. Ось що таке фріланс.

Люди, позбавлені самоконтролю, посидючості, самоаналізу та самостійності в прийнятті будь-яких рішень, або ті, які не здатні такі якості розвинути, не зможуть бути фрілансерами. Бо що заважає будь-якої миті увімкнути на тому самому компі, за яким працюєш, улюблений фільм, пограти у гру, написати щось безглузде у соцмережах, піти взагалі відкоркувати пляшку пива та залягти на диван перед телевізором? Та нічого, лише ти сам. Ти сам протягом кожної секунди твого фрілансерського життя приймаєш рішення, бути тобі чи не бути.

Як фріланс змінює життя виконавців

Які риси притаманні справжньому фрілансеру? Це:

  • cамоаналіз,
  • самодисципліна,
  • саморозвиток,
  • самовдосконалення,
  • здатність розставляти пріоритети,
  • планувати свій час,
  • розподіляти свої сили,
  • дбати про своє здоров’я,
  • приймати складні та миттєві рішення,
  • не впадати в депресію від невдач (та сама стресостійкість),
  • не розслаблятися після кількох перемог та злетів,
  • усвідомлювати свою відповідальність.

А якщо сказати коротко, це все — здатність брати відповідальність за власне життя та життя тих, хто тобі близький і небайдужий.

Усі, хто не має таких рис, але твердо вирішує бути фрілансером, можуть їх розвинути. Часто гонитва за великими грошима чи за великим успіхом заважає поглянути з боку на власне життя, спробувати об’єктивно оцінити свої здобутки та свої втрати, свої досягнення чи недопрацювання, просто пофілософствувати над власним буттям.

Коли це зробити, тоді й починаєш розуміти, що і робота якась не зовсім така, і успіхи твої вигадані, і гроші не великі, і сам ти не такий щасливий, і в сім’ї можна жити краще і дружніше, і мрії твої не такі вже насправді й твої (а просто взяті з телевізора чи соцмереж). І йдеш ти взагалі не зовсім своїм життєвим шляхом. І саме в такі моменти або людина лякається і ще з більшою енергію продовжує ту саму гонитву, або сприймає це як шанс, як можливість краще зрозуміти себе і потім вибудувати свій життєвий шлях з ВЛАСНИХ прагнень та бажань.

Шлях удосконалення

Фріланс дає можливість не хвалитися перед кимось дипломами, сертифікатами, не ховатися за вигаданим іміджем, не створювати собі образ супергероя в соцмережах, не переконувати когось у чомусь, а просто реально підтвердити та показати всім (також і довести собі) свої справжні досягнення та справжні результати, свій набутий досвід і професіоналізм, реальні та самодостатні, які не потребують підкріплення вигаданими навичками, досвідом, освітою, іміджем тощо. Окрім іншого, фріланс зовсім не змушує людей поринути у віртуальний світ. Швидше, використовуючи віддалену роботу як один з елементів та засіб для покращення реального життя, він дає змогу насолоджуватися повним життям, цінувати затишні сімейні моменти, час спілкування з друзями чи миті, проведені на природі, з рідними та сім’єю.

Він дає можливість, як матеріальну, так і духовну, вийти з кола тієї вічної гонитви за грошима, за вигаданим успіхом. Дає змогу жити власним життям, керувати ним і водночас ніби споглядати за цим з боку, частіше аналізувати себе, розглядати свій внутрішній світ.

Можливо, хтось може заперечити, що фрілансери — це все ж таки виконавці, то яка тут свобода? Так, виконавці, але лише зі своєї волі, виконання завдань вони підпорядковують виключно своїй меті, керуванню своїм життям, а не бездумною гонитвою за чужими цінностями. Фріланс змінює людей… на краще і назавжди. Тож фріланс — це шлях вдосконалення, як професійного, так і духовного, життєвого, матеріального. Це можливість перевірити себе і досягнути вершин.

Фріланс — це майбутнє

Зараз, у наш оцифрований час, звичайно, є острах, що як відключать інтернет, половина людства просто впаде в депресію. Але фрілансер, який стійко закріпився у цій сфері, з будь-якої ситуації знайде вихід, адже життя навчило його брати відповідальність і приймати рішення. У будь-якому разі фрілансер — це, можна сказати, спосіб мислення, життєва позиція.

Тому фріланс — це не лише «світле майбутнє людства», а вже і в наш час дієва сфера, яка змінила і змінює життя багатьох людей. Фріланс діє вже сьогодні, і за ним майбутнє.