Кожного дня, хвилини та секунди українські воїни виборюють нашу свободу. Цю війну експерти вже назвали війною травмованих кінцівок. Саме ці частини тіла страждають у 70% випадків. За даними видання WSJ, з початку війни до 50 тисяч українців втратили одну чи кілька кінцівок.
Міжнародний благодійний фонд «Здоров'я українського народу» створив національну програму #ВрятуйКінцівку. Робота програми спрямована на те, щоб не допустити ампутації та понівечення долі постраждалих, зменшити інвалідизацію українців. 74% поранень — це травми кінцівок, з якими ефективно та результативно справляються українські ортопеди.
Мета програми: забезпечити проведення 15 000 операцій на кінцівках протягом 4 років.
Понад 100 найкращих лікарів ортопедів-травматологів, увійшли до експертів програми.
Ця війна, порівнюючи з Другою світовою, є війною травмованих кінцівок, — розповідає Сергій Сошинський, ініціатор програми #ВрятуйКінцівку, президент МБФ «Здоров’я українського народу». — Україну може чекати понад 100 000 людей з інвалідністю через ушкодження кінцівок, які наша держава буде лікувати багато років, на які буде витрачати багато ресурсів, якщо зараз не приділити збереженню кінцівок належну увагу суспільства. Наша місія — зупинити інвалідизацію українців.
Наша мета — забезпечити якісне та професійне лікування, а також відновлення кінцівок військових та цивільних шляхом проведення 15 000 операцій на рік.
У сьогоднішньому кейсі розповідаємо, як фрилансери допомагають у розвитку національної програми #ВрятуйКінцівку.
Завдання
Представники благодійного фонду звернулися по допомогу до фрилансерів сервісу. Вони відкрили 2 Конкурси:
Спочатку розробили презентацію:
Лендинг для національної програми #ВрятуйКінцівку
На основі інформації з презентації потрібно було розробити лендинг для збільшення обсягів продажу послуг.
Портрет цільової аудиторії
Усі свідомі громадяни, які розуміють, що військовим потрібна психологічна, матеріальна й експертна допомога у лікуванні, відновленні та реабілітації після поранень.
Конкурентні переваги
Експертна рада з понад 100 найкращих ортопедів-травматологів країни, покриття майже всіх регіонів. Повний супровід пораненого, національні консиліуми у складних випадках.
Бюджет
Бюджет Конкурсу на створення лендингу — 7 000 грн.
Реалізація
Конкурсанти подали на розгляд замовника 52 варіанти лендингу, кожен з яких мав своє унікальне дизайнерське рішення. Перемогла у Конкурсі Ірина Коряченко з роботою у витриманому стилі з акцентом саме на «дію» — участь у благодійності.
Результат
Роботи інших конкурсантів
Інтервʼю із замовником
— Розкажіть, будь ласка, більше про концепцію вашого проєкту.
— Фонд з 2009 року існує та працює в системі охорони здоров’я України. #ВрятуйКінцівку — це національна програма, запущена зараз майже в усіх областях України. В експертній раді програми понад 100 найкращих травматологів-ортопедів з усієї країни, які постійно оперують.
Коли людина з ампутацією звертається до Мінсоцполітики, може отримати до 640 тисяч грн на купівлю протеза й 1 млн грн виплати за втрату кінцівки. Але якщо людина хоче зберегти кінцівку, клініка отримує від держави 8635 грн. Щоб провести операцію з остеосинтезу (вставити пластини й закріпити їх шурупами), потрібно до 30 тисяч грн тільки за метал. Є екзопротези (те, що всі звикли бачити на картинках) — зовнішні протези та ендопротези — це суглоби, які коштують від 30 до 120 тисяч грн.
Травми, які ми бачимо зараз найчастіше, потребують багато етапів і дорого коштують. Наприклад, втрата плеча передбачає необхідність наростити тканини (операція вартістю близько 30 000 грн), встановити спейсер — замінник суглоба (ще 70 000 грн), а після цього встановити ендопротез, який коштує ще 120 000 грн.
Тобто ті, хто хоче поборотися за кінцівку, мають самостійно шукати ресурси. Є певні центри в містах, де місцевий бюджет дофінансовує такі випадки (Рівне, Центр бойової травми) або лікарі допомагають своїми силами (Тернопіль). А в Києві, наприклад, Інститут травматології — одна з головних баз нашого Фонду — фінансується Академією медичних наук.
Закордонні делегації вражені тим, наскільки наші лікарі віддано борються за кожну кінцівку. Наші лікарі вміють робити просто неймовірні речі, але елементарно не вистачає матеріалів і ресурсів. Це і є проблема, яку ми вирішуємо. Система налагоджена: ми маємо логістику, постачальників, ми домоглися всіх можливих знижок.
Проблема в тому, що важко пояснити людям необхідність донатити на лікування та протезування. Лікування за кордоном має багато своїх нюансів і негативних випадків. А завдяки програмі #ВрятуйКінцівку ми забезпечуємо проведення ортопедичних операцій з остеосинтезу в Україні — купуємо метал, ендопротези, робимо намагання налагодити реабілітацію, допомагаємо пораненим юридично. Також намагаємося забезпечувати прифронтові зони АЗФ (це фіксатори для поранених кінцівок) та вчимо лікарів правильно їх встановлювати. Саме із цього почалася діяльність нашої програми.
Важливо, щоб люди розуміли, що є така проблема — військових не лікують безплатно. На протезування гроші є, але якщо справа стосується порятунку кінцівок — це вже не та «картинка» для людей, зборів та ЗМІ.
Ми вже профінансували 324 операції. Це найвищий показник в Україні серед благодійних фондів.
Фонд ініціював створення єдиного ортовікна — всеукраїнської телефонної лінії, на яку можна було б звернутися в разі травми й отримати консультацію та всебічну допомогу.
У планах — запустити навчання для перекваліфікації тих, хто через поранення не може повернутися працювати у довоєнну сферу, якщо вони більше не можуть бути в складі збройних сил. Фриланс — теж цікавий і зручний варіант для таких людей.
— Розкажіть детальніше про Конкурси, які ви відкривали на сервісі.
— Поговоримо про 2 Конкурси — створення презентації та розробка лендингу на її основі. До того, як звернутися на фриланс, ми намагалися зробити презентацію своїми силами, але результат нас з керівництвом не влаштував. Тому створили Конкурс, щоб побачити варіанти рішень, які ми не змогли уявити, а наш дизайнер — втілити.
Коли ми почали отримувати конкурсні роботи, побачили, що одна з них відповідає нашому баченню. В інших роботах теж були елементи, які нам сподобалися, тому потім ми ці елементи змогли додати в готовий варіант.
Оскільки ця презентація була оновленням самого візуалу і загалом проєкту, який ми запустили минулого року, також вирішили оновити сайт. Тому опублікували ще один Конкурс — на сторінку лендингу. Там була та сама історія: ми подивилися запропоновані варіанти, їх було навіть більше, ніж варіантів презентацій. Але також з-поміж робіт ми знайшли стиль, який потрапив у ціль — був таким, яким ми хотіли бачити результат.
Звертатися до великої кількості дизайнерів актуально тоді, коли ти сам не бачиш, що саме має бути вкінці. Тобто, коли є інформація, яку треба подати, але як її подати — немає жодного уявлення. Тому ти віддаєш це на розсуд людей, які в цьому розбираються, відстежують, — і вони роблять дійсно кльово.
Ми знайшли ідеальний варіант, який повністю всіх задовольнив «від А до Я». І знову були 2 елементи, які ми взяли з інших конкурсних робіт. Далі ми з дизайнеркою співпрацюємо: вона поступово робить й інші сторінки. Ми повністю задоволені і швидкістю, і якістю роботи цього фрилансера.
— Скажіть, будь ласка, наскільки дорогий ресурс на фрилансі, якщо порівняти зі штатними працівниками?
— На фрилансі недорогий ресурс взагалі. Фриланс і штатний працівник виконують різні завдання. Наш штатний дизайнер виконує поточні завдання: креативи, щось виправляє, додає, переробляє. У неї повна зайнятість — 8 робочих годин. І коли треба створити креативну річ, яка у штатного працівника може забрати більше часу, це має бути компроміс: або ми на тиждень звільняємо її від поточних завдань, або робимо Конкурс на фрилансі.
З точки зору фінансів, напевно, ціна однакова. З того погляду, що паралізуються поточні дизайн-завдання компанії — це трохи не підходить. Використовувати фрилансерів як постійну робочу силу на постійній основі у нашій сфері, напевно, недоцільно. А от де це оптимально, завжди намагаємося їх залучати.
З приводу ціни, це ж ринок: пропонуємо, порівнюємо, шукаємо компроміси.
— А чому саме такий вибір? Були ж іще варіанти піти в агентство.
— Фриланс трохи дешевший, ніж студія. Можна знайти хорошого фрилансера, який зробить якісно і дешевше. Єдиний ризик — час, який можливо втратити.
Якби потрібно було робити проєкт повністю — під ключ, — напевно, ми пішли б в якесь агентство. Якщо це має бути повноцінний проєкт, де потрібно закладати цілі, завдання, медіапланування, тобто проєкт, до якого залучено багато різних спеціалістів, то робити це через фриланс, напевно, недоцільно. Це може затягнути виконання.
Ми останнім часом не дуже часто відкриваємо проєкти й більше співпрацюємо саме через Конкурси. Нам вигідніше зробити Конкурс, який буде, умовно, на 30% дорожчим, ніж звичайний проєкт, але там можна вибирати вже готовий варіант виконання завдання.
— Якими ви бачите перспективи подальшої співпраці на фрилансі?
— Конкурси показали, що у такому форматі працювати ефективніше, коли потрібні креативні рішення. Також це вигідно за часом та фінансами. Корисною для нас була механіка оцінки конкурсних робіт, щоб ще під час Конкурсу виділяти роботи, які сподобалися. Тому ми продовжимо співпрацю з виконавцями сервісу в такому форматі.
Дякуємо Павлу за цікаве інтервʼю. Бажаємо успіхів у розвитку національної програми #ВрятуйКінцівку.