Вітаю. Мене звуть Богдана Капіца. Нещодавно я закінчила університет, почала активно досліджувати ринок праці та шукати роботу. Гадаю, більшості колись доводилося це робити. Однак розпочалася пандемія, яка, на мою думку, як негативно, так і позитивно вплинула на ринок праці. Тож у цьому матеріалі, створеному в рамках конкурсу від Freelancehunt, я проаналізувала попит на професії після пандемії. Сподіваюся, це стане корисним ґайдом для фрілансерів, підприємців, найманих працівників або просто тих, хто шукає роботу.
Світ сьогодні — це глобалізація, стрімкий розвиток технологій та гнучкість. Саме до такого світу ми пристосовуємося, особливо коли шукаємо роботу чи будуємо кар’єру. Наш світ не стоїть на місці. Тож не дивно, що в ньому можуть траплятися несподіванки, які змінюють наше життя. Однією з таких несподіванок стала пандемія коронавірусу. Україна однією з перших країн Європи закрила кордони та ввела карантин, а ВООЗ визнала коронавірус пандемією [1].
А поки в Україні триває вакцинація проти COVID-19, давайте разом пошукаймо відповіді, як змінилися наші робочі будні та яким буде ринок праці після епохи коронавірусу.
Привіт, пандеміє! На тебе тут не чекали...
Коли в китайському Ухані заговори про маловідомий вірус, більшість й уявити не могла, що згодом він пошириться цілим світом. Попередниця коронавірусу, іспанка, полонила світ у далеких 1918-1919 роках [3]. Тож досвіду боротьби з пандемією у XXI ст. ми ще не мали.
COVID-19 змінив наше життя як і в особистому житті, так і на державному рівні. Коли більшість працівників думала, як не захворіти та не втратити роботу чи дохід, держави шукали баланс між запобіганням поширення цього вірусу та підтримкою економіки.
Так, у спільному звіті Міжнародної організації праці та Організації економічного співробітництва та розвитку, спеціально підготовленому для країн Великої двадцятки, зазначено, що в перші місяці коронакризи країни Великої двадцятки намагалися утримати свої компанії на плаву, захистити робочі місця і запобігти обвалу економіки. У пік пандемії ці країни запровадили короткострокове працевлаштування і субсидування заробітної плати [4].
Український уряд створив власний Фонд боротьби з COVID-19 і після кількох місяців пандемії почав послаблювати карантин, щоб відновити економіку [5].
Хтось втрачає, а хтось заробляє: що нам каже статистика
Найбільше обмеження пандемії — наша мобільність та жива комунікація. Тож не дивно, що в першу чергу постраждали компанії у сферах туризму, транспорту, обслуговування клієнтів, у той час, коли лікарям і науковцям у медичній сфері додалося роботи.
Однак ремоуту стало більше. Це позитивно вплинуло на розвиток технологій. Наприклад, два окремих дослідження міжнародної консалтингової компанії McKinsey і KPMG — міжнародної мережі фірм-членів KPMG International показали, що не менше 80% лідерів ринку прискорили впровадження технології завдяки COVID-19 [6]. А керівниця відділу з розвитку клієнтів в компанії пошуку роботи «Jooble» Ірина Палієнко говорить, що у квітні 2020 р. запити на віддалену роботу виросли на 240% на їхньому сайті, у порівнянні з докоронавірусним періодом [7].
Вплив онлайн-тенденцій помітив і кандидат економічних наук, викладач Шеффілдського університету Олександр Талавера:
«Люди зрозуміли, що багато речей, які вони робили наживо, можна робити онлайн. Іноді телекомунікації не можуть замінити зустрічі віч-на-віч, але в багатьох випадках це відбувається. Ось чому ми працюємо переважно вдома, що скорочує час дороги на роботу й інші поїздки, пов'язані з роботою. Так що транспорт, сфера обслуговування (кав'ярні/готелі), туристична індустрія, безумовно, знаходяться в гіршому становищі, у той час, як процвітають галузі, пов'язані з IT і охороною здоров'я» [8].
Крім цього, скорочення працівників зі сфер, які постраждали від пандемії, стало однією з причин збільшення фриланс. Наприклад, дослідження незалежних компаній Edelman Intelligence і Upwork у вересні 2020 показує, що 34% опитаних фрилансерів розпочали свою роботу саме в березні з початком пандемії [9].
Це ж дослідження говорить, що кількість американських фрилансерів, які працюють віддалено, стала меншою. Натомість кількість працівників, які не є фрилансерами та працювали віддалено до початку пандемії, збільшилася [9].
Що ж там з українським ринком праці та фрилансом? Результати дослідження Payoneer кажуть, що пандемія лише незначним чином вплинула на український фрилансовий ринок, оскільки з квітня по травень 2020 р. доходи українських фрилансерів знизилися на 4%, а потім виросли на 3%.
Крім цього, карантин спричинив стрибок у кількості виконавців у березні 2020. Згідно з даними Freelancehunt, за перший тиждень березневих обмежень кількість фрилансерів зросла на 43,8% [10].
Загалом тенденції ринку праці України змінюються під час карантину. Кар’єрна консультантка, авторка порталу Happy Monday Тетяна Пашкіна, аналізуючи дані Державної служби зайнятості, говорить, що найпровальнішими місяцями 2020 року як за кількістю безробітних, так і за безпрецедентним падінням кількості вакансій, були квітень і травень. Однак у червні карантин послабили, тому кількість вакансій і заробітних плат вийшли на стабільний рівень[11]. Згідно зі статистикою Державної служби зайнятості, з серпня 2020 р. почала зростати кількість безробітних, а з жовтня кількість вакансій — зменшуватися [12].
Аналізуючи тенденцій ринку, ми зібрали список професій, які на нашу думку, будуть популярні після пандемії. Чому саме вони, читайте далі.
Професії, популярні після пандемії.
Digital-професії: програмісти, дизайнери, контент-мейкери, працівники SMM-ники, персональні IT-консультанти, SEO.
Розробка стратегій, наставництво: кризові менеджери, експерти з HR-трансформації, експерт із цифрової трансформації.
Онлайн-професії, що можуть додатися або їх кількість може зрости: онлайн-лікарі, онлайн-консультанти, онлайн-тьютори.
Туристична сфера: гіди, працівники бюро подорожей та інші професії у цій сфері.
Інші: біотехнології, розробники штучного інтелекту.
Якою буде ера онлайн далі
Можна припустити, що буде в майбутньому, однак його не можна точно передбачити. Так само і з професіями — ми складаємо загальну картину на основі тенденцій.
За час пандемії ми звикли до онлайн-форматів. Працюємо в інтернеті, робимо покупки теж в інтернеті. І навіть відпочиваємо ми теж онлайн, читаючи улюблені матеріали чи дивлячись серіали.
Таким чином, бізнес підлаштовується під покупця. Наприклад, раніше ми бачили рекламу в метро, на білбордах чи сітілайтах. Зараз шляхи донесення інформації все більше перейшли в інтернет. А це означає, що конкуренція підвищилася, і компанії мають якомога краще заявляти про свою унікальність. Так, для просування будь-якого продукту в інтернеті бізнесу потрібні будуть творці якісного контенту та ті, хто просуватиме цей контент, наприклад, дизайнери, працівники SMM і SEO.
Чи означають такі тенденції, що онлайну в нашому житті буде більше? Ось як про це говорить кандидат економічних наук, викладач Шеффілдського університету Олександр Талавера:
«Я думаю, що пандемія збільшила попит на різноманітні ІТ-рішення, особливо ті з них, які зводять до мінімуму перехід від особистих зустрічей до онлайнових. Візьмемо, наприклад, Zoom. Ця програма була невідома більшості ще два роки тому, але зараз вона стала стандартною для спілкування» [8].
Звісно, українські IT-шники мають при цьому свої переваги. Зокрема розвиток IT-індустрії говорить про те, що наші спеціалісти можуть більше працювати для закордонних компаній. Однак перехід лише на онлайн — не завжди вдале рішення для керівників, які хочуть збудувати міцну команду. Така мета потребує безпосередньої офлайн-взаємодії між працівниками.
Контент-менеджерка в IT-рекрутинговому агенстві EvoTalents Марина Завийборода радить дотримуватися «золотої середини» — надавати співробітникам можливість як працювати віддалено, так і відвідувати офіс для зустрічей з командою та тімбілдінгу [13]. Тож, як тільки ми вийдемо з карантину, у компаній з'явиться запит на працівників, які б забезпечили взаємодію колективу, наприклад, психологів, коучів, тімбілдерів.
Крім цього, буде запит на працівників із новими навичками. Як зазначає директор з досліджень Future Workplace у New York Times Ден Шобель, у міру того, як бізнес та економічні вимоги реформуються, змінюються і навички, необхідні для створення нових робочих місць.
Дослідження однієї з провідних організацій світу в галузі професійних послуг Deloitte показало, що більш ніж половина керівників стверджують, що в найближчі три роки приблизно половині робітників необхідно буде змінити свої навички та потенціал [6]. Найбільш потрібними напрямками у 2021 році стануть: штучний інтелект, комп'ютерне навчання, хмарні обчислення, кібербезпека, аварійне відновлення, AR&VR, блок-ланцюжок, медичні ІТ і UX дизайн [6].
Натомість український підприємець і громадський діяч Валерій Пекар говорить, що серед невідворотних трендів — посилена турбота про здоров’я, цифровізація різноманітних послуг і процесів, гнучка робота, зміни в організаційній культурі в напрямку більшої автономності працівників, розвиток біотехнологій, розмиття середнього класу та стискання світу споживання, тривожність [14].
Уроки пандемії та компенсація всього, чого бракувало
Як ми вже згадували, більшість з нас не була готова до пандемії. Багато бізнесів й установ постраждали, бо не мали плану «Б» на випадок непередбачуваних ситуацій. Мабуть, це стане хорошим уроком — збільшиться попит на спеціалістів, які розробляють план «Б», зокрема кризових менеджерів. Також стане більше експертів з HR-трансформації — працівників, які визначатимуть, яких співробітників звільняти, яких наймати, і чому краще навчати персонал.
Що ж станеться з тими сферами, які найбільше постраждали від COVID-19? З одного боку, під час пандемії як і туристична, так і сфера обслуговування втратили своїх покупців, що завдало їм фінансових збитків. З іншого боку, зазвичай коли ми щось втрачаємо, починаємо більше це цінувати. Тож, швидше за все, після карантину нам захочеться відпочити від буденної рутини, поїхати у відпустку, не боячись заразитися.
Сценаріїв, яким саме буде ринок праці після пандемії, багато. І як ми вже казали, варто слідкувати за тенденціями, щоб дізнатися перспективи. Як зазначає Валерій Пекар (якого згадували вище), світ уже не буде таким, яким був раніше [14].
Однак це не означає, що нам варто змінювати фах, лише щоб задовольнити потреби ринку. Радше варто пристосуватися до тенденцій, здобувши нові навички. Про це ж говорить і Олександр Талавера:
«Я б порадив інвестувати в людський капітал і набувати нових навичок. Завжди, коли відбуваються якісь перетворення в економіці, є переможці та переможені. І переможцями стають ті, хто може адаптуватися до нової реальності та оволодіти необхідними навичкам»[8].
А хто ви, переможець чи переможений?
Список використаних джерел:
- Coronavirus Outbreak (COVID-19): WHO Update (11 March 2020)
- WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. Переклад — Богдана Капіца.
- Centers for Disease Control and Prevention. Переклад — Богдана Капіца.
- The impact of the COVID-19 pandemic on jobs and incomes in G20 economies. ILO-OECD paper prepared at the request of G20 Leaders Saudi Arabia’s G20 Presidency 2020. Переклад — Богдана Капіца.
- Міністерство фінансів України
- Schawbel D. The Top 10 Workplace Trends For 2021 / D. Schawbel // Workplace Intelligence Weekly. Переклад — Богдана Капіца.
- Подкасти ЦЕС про економіку. Ринок праці в 2021 р.
- Олександр Талавера (коментар). Переклад — Богдана Капіца.
- Freelance Forward 2020 Commissioned by Upwork. Переклад — Богдана Капіца.
- Фріланс в 2020: велика кількість можливостей. Payoneer. Переклад — Богдана Капіца.
- Пашкіна Т. Ринок праці 2021: хто буде з роботою і кому піднімуть зарплату / Т. Пашкіна // Happy Monday.
- Державна служба зайнятості. Аналітика та інфографіка. Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці у січні 2021 року
- Завийборода М. Код 2020: як змінилася IT-сфера цього року та що чекає на неї у наступному / М. Завийборода // Happy Monday.
- Валерій Пекар.
Ця робота надана у рамках конкурсу Scholarship від Freelancehunt:
