Особливості договорів у сфері ІТ: на що звернути увагу під час укладання

Працюючи в ІТ-сфері, ви часто маєте справу з різними договорами. Перед підписанням необхідно детально ознайомитися з умовами договору, але без юридичної освіти дуже важко зрозуміти, на що саме необхідно звернути увагу.

Звичайно, під час укладання чи розробки ІТ-договорів (наприклад, договір на розробку сайту, договір про нерозголошення тощо) правильним буде звернутися за допомогою до професіонала, аби уникнути негативних наслідків. Особливо радимо звертатися до юристів, якщо маєте справу з контрагентом з іншої країни. Адже тут дуже важливо проаналізувати договір та визначити, право якої країни буде застосовуватися для регулювання такої угоди.

Проте під час систематичної роботи з договорами не щоразу людина зможе звертатися до юриста, а базові поняття та навички читання юридичних текстів стануть у пригоді кожному.

Тож поговоримо про ІТ-договори та про те, на що необхідно звертати увагу під час їх укладання.

Умови укладання договорів

Місце укладання договору

У ст. 647 Цивільного кодексу України зазначено: «Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором».

Тобто у тому разі, коли сторони з різних міст і не знають, яке місце укладення договору зазначати, потрібно прописувати місце проживання (чи місцезнаходження юридичної особи) тієї сторони, яка запропонувала укласти договір.

Дата договору

Зверніть увагу, дата договору не завжди означає, що саме із цієї дати він вважається чинним. Наприклад, якщо для визнання угоди укладеною потрібно її нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, у цьому разі договір вважається укладеним саме з дати надання йому нотаріальної форми або з дати державної реєстрації. Або ви можете вказати конкретну дату набуття чинності договором у розділі «Загальні положення» чи «Термін дії договору».

Вступна частина

Під час укладення договору ми радимо обов’язково ознайомитися з вступною частиною, що містить дані сторін. Перегляньте, чи правильно вказані ваші дані, місце реєстрації, ідентифікаційний номер. Якщо ви ФОП, потрібно вказати, на підставі якого документа дієте — виписка з ЄДР.

Предмет договору

Найперше під час укладення договору дуже важливо правильно визначити його предмет. Предмет договору — це той об’єкт, з приводу якого він укладений. Наведемо приклад. Предмет договору про надання послуг щодо розробки програмного забезпечення можна вказати так: «Послуги з розробки, встановлення та підтримки програмного забезпечення».

Важливо якомога конкретніше визначити предмет вашого договору. Тобто якщо ви, наприклад, надаєте рекламні послуги, наступним пунктом обов’язково зробіть перелік таких послуг та узгодьте його з контрагентом, адже рекламні послуги — поняття широке.

Пам’ятайте: для надання послуги у вас має бути відповідний КВЕД. Тому переконайтеся, що послуги, які надаєте, відповідають вашим видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Адже за надання послуг, що не відповідають КВЕД, зазначеним у ЄДР, вас можуть позбавити права на застосування єдиного податку навіть заднім числом. А це означає, що вас можуть перевести на загальну систему оподаткування та застосувати розміри податків для платників загальної системи: 18% ПДФО, 1,5% військовий збір, 22% ЄСВ — до суми чистого доходу.

Права інтелектуальної власності

Особливо в сфері ІТ дуже важливо правильно і грамотно оформити розподіл прав інтелектуальної власності та чітко описати, які саме права передаються. Варто пам’ятати, що авторські права поділяються на майнові та немайнові. У договорі важливо передбачити й прописати положення як щодо майнових, так і немайнових прав.

Відповідно до українського законодавства особисті немайнові права автора неможливо відчужити. А от що стосується майнових прав, їх передати можна через договір про надання послуг чи ліцензію. Важливо детально прописати, які саме права передаються замовнику.

Наведемо приклад: у договорі про розробку програмного забезпечення можна зазначити передачу виключних майнових прав на програмне забезпечення замовнику. Також часто замовники в договорі передбачають передачу не тільки готового продукту, а й проміжних матеріалів, розроблених у процесі надання послуг.

Якщо ж ви виконавець, радимо прописати, що всі авторські майнові права переходять вашому клієнту тільки після оплати послуг. Так ви зможете захистити себе.

Вартість та порядок оплати

Тут теж є певні винятки, адже якщо зазвичай у договорі вказується конкретна сума, то у сфері ІТ відразу прописати точну суму можна не завжди. Якщо це сума за конкретно виконане завдання, де можна все прорахувати відразу, тоді в договорі вказується повна сума та спосіб оплати. Це може бути як один платіж, так і внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця.

Можна також прописати варіант оплати згідно з актами виконаних робіт/наданих послуг. Адже тоді немає прив’язки до необхідності кожного разу робити додатки до договору щодо зміни його вартості.

Хороший варіант щодо погодинної оплати. Адже зазвичай розробник, графічний дизайнер чи тестер не можуть відразу вказати конкретну суму за свої послуги, а результат наданих послуг можна оцінити в годинах. У такому разі це обов’язково потрібно зазначити в договорі.

Наведемо приклад: «Загальна вартість послуг Виконавця визначається виходячи з кількості годин, витрачених Виконавцем на надання послуг за цим Договором. Одна година Виконавця, витрачена на надання послуг, коштує _________ грн (____________ 00 коп.)».

Під час укладення договору обов’язково зазначається назва валюти, в якій здійснюватиметься оплата послуг.

Для договорів із замовниками, зареєстрованими в Україні, відповідно до Цивільного кодексу сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Це означає, що сторони можуть прописати ціну договору, наприклад, у доларах США. Радимо в такому разі прописувати, до якого курсу прив'язується ціна договору.

Що стосується договорів з іноземними замовниками, без зазначення назви валюти, в якій здійснюється оплата за послуги, банк може не прийняти такий договір під час проходження валютного контролю. Також важливо вказувати, за чий рахунок оплачуватиметься комісія банку за переказ коштів — за рахунок виконавця чи за рахунок замовника. Адже ви як виконавець можете розраховувати на оплату за свої послуги в 1000 доларів, а за фактом отримати 950-970.

Термін дії договору

Тут все просто: можна вказати конкретну дату або ж зазначити, що договір «діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків». Такий варіант особливо підійде у сфері ІТ, адже часто передбачити термін виконання умов договору, наприклад, на розробку програмного забезпечення, неможливо.

Звертайте увагу на те, коли починаються послуги та коли вони закінчуються і хто взагалі може розірвати договір. Адже ви можете навіть не здогадуватися, що у вашому договорі є такий пункт, як «одностороннє розірвання договору». За яким, у найкращому разі, з вами можуть розірвати договір, письмово попередивши за Х днів. Проте бувають випадки, коли вам повідомляють, що договір розірвано вже постфактум. І якщо в договорі було зазначено, за скільки днів замовник має попередити про його розірвання, таке розірвання без попередження зазвичай можна оскаржити.

Радимо все таки, якщо і прописуєте пункти щодо одностороннього розірвання договору, передбачити обов’язок іншої сторони письмово попередити про таке розірвання за Х днів.

Відповідальність

Звучить страшно, чи не так? Проте не варто відразу панікувати. І якщо якийсь пункт щодо відповідальності вас лякає, узгодьте його зі своїм контрагентом та по можливості внесіть правки до наданого договору.

Зазвичай договори у сфері ІТ передбачають такі способи відповідальності, як штрафні санкції, відшкодування збитків тощо. Часто в договорі можна зустріти штрафні санкції, що нараховуються за кожен день прострочення. Такий момент завжди треба узгоджувати, адже підписання договору означає, що ви погодилися з усіма його пунктами.

Радимо у договорі з контрагентом прописувати пункти щодо звільнення сторін від відповідальності у разі настання обставин, які від них не залежать, так званий форс-мажор. У цьому разі в договорі слід передбачити таку умову: «Сторона звільняється від визначеної цим Договором відповідальності за повне та/або часткове порушення цього Договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин».

До форс-мажорних обставин відносять, наприклад, вибухи, пожежі, воєнні дії, епідемії тощо. Пункт у договорі щодо форс-мажору є важливим, хоча контрагенти часто їм нехтують. А даремно, особливо в період COVID-19.

Права та обов’язки сторін

Цей пункт необхідно прописати чітко та змістовно. Що стосується обов’язків, доцільним було б зазначати обов’язок, наприклад, щодо якісного та своєчасного створення ТЗ у терміни та відповідно до договору, обов’язок інформувати замовника про перебіг надання послуг, визначених цим договором, тощо.

Конфіденційність

Розділ, який дуже часто зустрічається саме в ІТ-договорах. Радимо в договорі прописати, яка інформація вважається конфіденційною, точніше, зазначити перелік такої інформації. До цієї інформації можна віднести дані, які зберігаються на робочих комп’ютерах і серверах, переносних носіях, хмарних сервісах зберігання даних та інших. Аби уникнути негативних наслідків, прописувати все необхідно конкретно, не узагальнюючи поняття конфіденційної інформації.

Якщо ви виконавець та укладаєте договір з компанією, звертайте увагу на штраф, який заплатите в разі розголошення конфіденційної інформації.

Якщо ж ви компанія-замовник, радимо в договорі все ж прописувати штрафні санкції за розголошення конфіденційної інформації, аби всі боялися її розголошувати.

Реквізити та підписи сторін

Цей пункт та його правильність написання теж особливо важливі. Радимо тут указувати свої актуальні дані, розрахункові рахунки, ідентифікаційний код та код ЄДРПОУ, якщо це стосується юридичної особи. Адже за умови отримання оплати у разі хибних даних гроші можуть «зайти не туди». У договорі доцільно прописувати таке: «Сторона несе повну відповідальність за правильність указаних нею у цьому Договорі реквізитів та зобов'язується своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов'язаних з ним несприятливих наслідків».

Отже якщо ви ознайомилися з нашим матеріалом, упевнені, що тема договорів в ІТ-сфері стала хоч трішки зрозумілішою. Завжди перед підписанням договору уважно знайомтеся з його умовами. Якщо не згодні з якимись пунктами, не бійтеся вказати на це контрагенту, аби уникнути спорів надалі.

І звичайно ж, за можливості краще звернутися до юриста, який допоможе розібратися з усіма умовами, визначить можливі ризики та вбереже вас від підписання невигідного договору.

Від редакції. Дякуємо Наталі за підготовку якісного матеріалу. У свою чергу знову нагадуємо нашим читачам, що ми можемо опублікувати й ваші експертні матеріали у нашому блозі. Чекаємо на ваші пропозиції!