У статті запропоновано стартап-проєкт MICROMOBILITY, який має комерційний напрямок розвитку, зокрема, вид економічної діяльності — оренда мікромобільного транспорту. Досліджено ключові складові: визначено основну ідею стартапу, розв'язано проблему зручного переміщення людей та активного відпочинку, зазначено переваги цього виду транспорту (доступність, портативність, можливість використання клубної моделі, наявність автономних зарядних станцій, що розташовані в місцях з великим потоком людей). Визначено конкурентів та місце MICROMOBILITY, цільову аудиторію (сучасна студентська молодь, активна частина міського населення, гості міста, люди, які цінують свій час). Поетапно вказано, як користуватися MICRO. Зазначено сфери послуг (зелена економіка, IT, транспорт, туризм — активний відпочинок). Проведено аналіз фінансових показників.
Постановка проблеми. Економічний розвиток будь-якої держави обумовлюється станом інноваційної діяльності, оскільки саме інновації — головний фактор динаміки господарювання. На сьогодні в Україні на рівні законодавства вибудовується той механізм, який спроможний охопити та опосередкувати інноваційні відносини, які б поєднали наукову, науково-технічну діяльність, а також діяльність із впровадження інновацій в єдиний процес, спрямований на появу ринку інноваційних об’єктів. Тому перед правовою наукою стоїть завдання винайти ті організаційні форми та правові механізми, які будуть єдино вірними для створення ефективного інноваційного клімату в державі [5, c. 49].
Сьогодні серед науковців і бізнес-практиків відсутня єдина позиція щодо визначення стартапу. Так, стартапом вважають нову діяльність, фінансовий проєкт, компанію, команду, тимчасову структуру, стан душі або фазу розвитку підприємства. Водночас ключовою характеристикою, що відрізняє стартап від решти інших, є його вік — за європейськими стандартами він не має перевищувати 10 років. Усі інші характеристики та властивості, як-от прагнення до швидкого розвитку і зростання, отримання прибутку, інноваційність ідей, невпорядкованість структури, є вторинними. Їх наявність чи відсутність визначаються специфікою конкретного стартапу, сферою його започаткування і масштабами [1, c. 119].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні останніми роками ведуться наукові дослідження та дискусії стосовно визначення проблем і перспектив розвитку бізнес-ідей та стартапів такими вченими-економістами, як Касьяненко В. О., Котенко Н. В., Курченко О. О., Саліхова О. Б., Борисов І. В., Звегінцова О. Д., Золотарьова І. О., Щербаков О. В., Паламаренко Я. В. та інші. Водночас більшість рекомендацій щодо розв'язання фінансових проблем стартапів також лежить у площині відповідальності держави та публічного сектора: створення та активізація державної підтримки стартап-руху, запровадження преференцій, покращення інвестиційного клімату, створення сприятливої стартап-екосистеми. Загалом погоджуючись з позиціями авторів щодо потреби в активізації централізованого забезпечення і підтримки розвитку стартапів, вважаємо за необхідне сконцентрувати пошук шляхів забезпечення життєздатності стартапів на рівні засновників стартапів.
Мета статті. Метою статті є оцінка бізнес-ідеї (стартап-проєкту) MICROMOBILITY. Ідея цього проєкту полягає в створенні мережі мікромобільного транспорту на базі електричного самоката.
Викладення основного матеріалу. Під енергоефективністю розуміють ефективне (раціональне) використання енергетичних ресурсів. З погляду технологічних процесів, це споживання меншої кількості енергії для забезпечення того ж рівня процесів, що використовувалися і до запровадження ефективних заходів. Наприклад, у будівництві це насамперед скорочення теплових втрат. Роботи з енергоефективності лежать у площині таких напрямків, як економіка, інженерія та екологія [2].
Інноваційне підприємництво сьогодні перебуває в авангарді модернізації економіки і, як показує світовий досвід, структурних зрушень у бік розбудови високотехнологічних виробництв, що створюють високу додану вартість та високооплачувані робочі місця. В Україні вже багато років інноваційний розвиток задекларовано як пріоритет, але досі відсутні подібні інструменти державної підтримки [3, c. 80].
Водночас запорукою створення і зростання нових високотехнологічних фірм інвестиційної готовності на базі перспективних проєктів є низка передумов, серед яких:
- загальне покращення підприємницького клімату;
- вдосконалення механізму техніко-економічного обґрунтування проєктів;
- збільшення потоку інформації між потенційними підприємцями та потенційними інвесторами;
- забезпечення гарантій для інвесторів, що спонукатиме їх до інвестування в інноваційні підприємства.
Зокрема, уряди провідних країн, усвідомлюючи, що стартапи (від англ. «start-up» — запускати) є двигуном інноваційного розвитку економіки, з одного боку, докладають зусиль для створення вказаних засадничих умов, а з іншого — реалізують ініціативи, спрямовані на підтримку цих компаній та спрощення для них доступу до фінансування [4, c. 18].
Отже, відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» (далі — Закон) [6] суб’єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні та/або юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, об’єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проєктів (ст. 5). Звідси й інноваційна інфраструктура України визнається сукупністю підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо) із забезпечення інноваційної діяльності (ст. 1 Закону).
Складовою зазначеної інфраструктури можуть бути:
- науково-дослідні та проєктно-конструкторські організації, які працюють за профілем інноваційної структури;
- навчальні заклади, які працюють за таким самим профілем або спеціалізуються на підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців з базових спеціальностей інноваційної структури;
- підприємства, які впроваджують результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та винаходів;
- інноваційні фонди, комерційні банки, страхові фірми;
- суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, послуги в галузі науково-технічної експертизи, менеджменту, маркетингу, транспорту, рекламної, видавничої та інформаційної діяльності [6].
Варто зазначити, що розробка стартап-проєктів широко поширена за кордоном. Такі проєкти приносять чималі прибутки не тільки стартаперам та інвесторам, вони також підіймають рівень економіки у своїх країнах. В Україні стартап-рух лише набирає оберти. Оскільки важливість розвитку таких проєктів стає очевидною, також очевидно і те, що вони потребують різноманітних систем підтримки, які б могли запропонувати безліч функціональних можливостей для оцінки ефективності стартапів. Оцінка стартапу потрібна як автору, так і інвестору, адже для обох важливо дізнатися поточну ціну, капіталізацію, а також можливу ринкову вартість.
Водночас важливо розуміти, що вартість самої ідеї на цьому етапі дорівнює нулю. Винятки становлять лише випадки, коли ідея вже оформлена у вигляді ліцензії, авторського свідоцтва, патенту або іншого варіанту реєстрації інтелектуальної власності. Оцінюється виключно творчий потенціал автора проєкту або команди, якщо він розроблявся кількома людьми, і підприємницька ініціатива. Особливо важливо для обох сторін грамотно оцінити вартість проєкту, оскільки саме від цього показника залежать його прибутковість і життєвий потенціал. Принцип оцінки стартапу полягає не в оцінці фінансового стану на сьогодні, а в оцінці його майбутнього стану на подальших етапах реалізації з урахуванням усіх ризиків [7, c. 163].
Виходячи з тематики «Бізнес-ідеї та стартапи, що я можу реалізувати вже сьогодні?», до розгляду пропонується стартап-проєкт MICROMOBILITY, який має комерційний напрямок, зокрема, вид економічної діяльності — оренда мікромобільного транспорту. Почнемо з опису цього проєкту.
Ідея проєкту полягає у створенні мережі мікромобільного транспорту на базі електричного самоката.
Проєкт має два основних напрямки:
- Фізичний — зарядна станція із самокатами.
- Софтовий — мобільний додаток.
Передбачається, що станція включає 10 самокатів, сонячні панелі (також виконують функцію накриття), акумулятор, стійку з основною інформацією та правилами користування. За розмірами станція приблизно займатиме 3 х 4 метри.
Розглянемо основні характеристики електросамоката:
- вага — до 12 кг;
- максимальна швидкість — 30 км/год;
- запас ходу — 30 км;
- обладнаний GPS-системою та датчиками заряду батареї.
Водночас для користування MICROMOBILITY потрібно завантажити відповідний додаток з App Store (iOS) або Google Play (Android). Реєстрація в додатку відбувається через соціальну мережу (Facebook, Instagram, Twitter) або мобільний телефон. Для завершення реєстрації потрібно прив'язати банківську картку, з якої буде здійснюватися оплата за користування самокатом. Після реєстрації користувачу відкривається головна сторінка — карта, на якій зображені вільні самокати та станції заряду. Під час натискання на самокат випливає віконце, у якому показана інформація: заряд, дистанція, ціна, статус (вільний чи зарезервований).
Для того, щоб взяти у прокат самокат, потрібно через додаток просканувати QR-код на його ручці та підтвердити оренду. Після цього самокат розблокується та розпочнеться час оренди.
Закінчити оренду можна двома способами:
- Поставити самокат заряджатися на одну зі станцій.
- Завершити через мобільний додаток.
Водночас після завершення оренди буде списана відповідна сума з банківської картки.
Важливо зазначити й додаткові можливості мобільного додатка:
- GPS-навігатор, який прокладає найкоротший шлях до визначеного пункту, а в разі малого заряду акумулятора запропонує прокласти шлях до найближчої станції.
- Історія поїздок. Дає можливість побачити, скільки разів користувач брав в оренду самокат та маршрут кожної поїздки.
- Зв'язок з технічною підтримкою. Може бути здійснений дзвінком до технічної служби або листуванням у чаті додатка.
- Резервування самоката. Резервування можливе лише на 10 хвилин та один раз за годину одним користувачем.
Щодо ринкових переваг:
- Немає конкурентів в Україні.
- Зменшення вартості проїзду завдяки сонячній енергії.
- Мобільний додаток.
- MICROMOBILITY поєднує в собі туризм, зелену економіку, транспорт та IT.
Аналіз конкурентоспроможності проводиться шляхом заповнення на вебсторінці таблиці інформації про конкурентів, що ранжуються відповідно до оцінок за технічними й економічними показниками, для яких необхідно заповнити матрицю рангів технічних та економічних показників, значення параметрів яких проставляє користувач [7, c. 164].
Проведений аналіз конкурентів дає можливість зробити таку порівняльну оцінку (табл. 1).
Таблиця 1
Джерело: сформовано автором на основі опрацьованих джерел.
Отже, конкуренти стартап-проєкту MICROMOBILITY:
- Lime-s (США) — оренда мікромобільного транспорту (електричні велосипеди, самокати, а також електрокари). Популярний у США та Європі.
- Charge (США) — оренда електричних самокатів та велосипедів. Поширені у Сполучених Штатах Америки.
- «Делисамокат» (Росія) — оренда електричних самокатів. Поширені на внутрішньому ринку.
Проаналізуємо бізнес-моделі стартап-проєкту MICROMOBILITY (B2C та B2B).
B2C
Споживачі: населення великих та середніх міст.
Реалізація: безпосередньо послуги з оренди.
Ключова діяльність: надання послуг з оренди електричних самокатів через мобільний додаток, їх обслуговування та підтримання в робочому стані.
Партнери: постачальники самокатів, сонячних батарей та іншого обладнання, ІТ-компанія (для написання програми та підтримки її функціональності), Google Maps.
B2B
Споживачі: кур'єрські служби, туристичні служби, фірми каршерінгу.
Реалізація: готова зарядна станція з електросамокатами, окремо електросамокати (оптово), програмна платформа.
Ключова діяльність: продаж укомплектованої зарядної станції.
Партнери: постачальники самокатів, сонячних батарей та іншого обладнання, ІТ-компанія (для написання програми та підтримки її функціональності).
Важливим є і планування витрат, яке відбувається шляхом внесення до таблиці на вебсторінці даних про технологічні операції, час їх виконання, їхню вартість; необхідні матеріали, їхню вартість та кількість. Далі автоматично виконується розрахунок витрат на оплату праці, матеріальних витрат, загальних витрат на розробку (матеріальні витрати, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, соціальні відрахування, накладні витрати, виробнича собівартість, невиробничі витрати), витрат на адаптацію. Отже, бізнес-план створюється шляхом заповнення таблиці даними про постійні витрати, змінні витрати, прибуток, заплановану вартість, податки. Вираховується показник беззбитковості проєкту, який визначається в одиницях продукції, у грошовому вираженні або з урахуванням очікуваного розміру прибутку [7, c. 164].
Фінансові показники стартап-проєкту MICROMOBILITY (сформовано з розрахунку 3 станцій по 10 самокатів на кожній):
- Необхідна сума інвестицій — 800 000,00 UAH.
З них витрати на:
- Сонячні панелі (3 панелі потужністю кожної близько 3 кВт) — 72 000 грн.
- Самокати з повним обладнанням (30 самокатів) — 300 000 грн.
- Конструкції для станції — 30 000 грн.
- Програмне забезпечення — 250 000 грн.
- Амортизаційний знос — 20%.
- Заробітна плата (4 особам) — 37 905 грн (з урахуванням ПДВ).
- Оренда офісного приміщення — 5 000 грн.
- Рекламне забезпечення — 50 000 грн.
- Лізинг електроавтомобіля — 10 000 грн.
- Змінні витрати (37 905 грн), постійні витрати (15 000 грн).
- Собівартість 1 години — 18,88 грн. Вартість 1 хв — 0,50 грн, під час відкриття додатка 10 грн знімається, потім кожна хвилина 0,50 грн. За день кожен самокат проїжджає 5 годин, загалом усі самокати за місяць проїдуть 4 500 тис. годин, за сезон — 36 000 годин.
- Чистий дохід за сезон функціонування — 1 440 000 грн, чистий прибуток — 773 408 грн.
Дисконтований термін окупності проєкту становить 10 функціональних місяців. В основу винаходу поставлене завдання створення способу оцінки стартап-проєкту з урахуванням оцінки таких показників, як конкурентоспроможність стартапу на ринку, ринок збуту, витрати на створення проєкту, а також надання можливості складати бізнес-план. Оцінка ринку збуту здійснюється шляхом заповнення на вебсторінці таблиці, до якої заносяться дані про заплановані обсяги продажів, запланованих споживачів на рік, поквартально та помісячно.
Етапи реалізації стартап-проєкту MICROMOBILITY:
І етап: розрахунковий (термін виконання — 1 місяць):
- Вибір з інвестором типу бізнес-моделі.
- Розрахунок кількості самокатів.
ІІ етап: підготовчий (термін виконання — 2-3 місяці):
- Закупівля необхідних матеріалів та елементів.
- Складання зарядних станцій.
- Дооснащення самокатів.
- Написання мобільного додатка.
ІІІ етап: тестовий (термін виконання — до 1 тижня):
- Тестується коректність роботи всієї системи.
IV етап: робочий (термін виконання — 1 тиждень):
- Встановлення зарядних станцій із самокатами на вулицях міста.
Для реалізації цього проєкту необхідні інвестиції на суму 800 000 грн. Інвесторами можуть бути представники як вітчизняні, так і закордонні. Водночас проведене дослідження показало, що світовий досвід розвитку інноваційної моделі економіки вказує на те, що її невіддільним складником є венчурне підприємництво та його елемент — венчурне інвестування. Зі свого боку останнє сприяє прискоренню інноваційного процесу і за умов ефективного застосування здатне вивести економіку країни на якісніший рівень розвитку, у такий спосіб забезпечивши конкурентоспроможність вітчизняних розробок на міжнародних ринках.
Зауважимо, що венчурний капітал залучається для фінансування нововведень, які мають значний ризик. У сучасних умовах активізації глобалізаційних та інтеграційних процесів венчурне інвестування є одним з ключових напрямків інноваційно-інвестиційної політики країни. Венчурний капітал за певних умов може стати ефективним джерелом фінансового забезпечення наукових розробок, бізнес-ідей та стартапів і перетворення їх на конкурентоспроможний продукт, що є необхідною передумовою розвитку економіки загалом [8, c. 60].
Висновки. Отже, запропонована ідея проєкту MICROMOBILITY, яка полягає в створенні мережі мікромобільного транспорту на базі електричного самоката, є реальною для реалізації, про що свідчать вищевикладені дані. Зокрема передбачається, що станція включає 10 самокатів, сонячні панелі (також виконують функцію накриття), акумулятор, стійку з основною інформацією та правилами користування. За розмірами станція приблизно займатиме 3 х 4 метри. Щодо ринкових переваг, то в Україні немає конкурентів. Отримаємо ефект зменшення вартості проїзду завдяки сонячній енергії, а також для зручності використовуватиметься мобільний додаток. Особливостями цього проєкту є мобільність, програмне забезпечення, а також використання сонячної енергії. Водночас такий вид транспорту має переваги:
1) Доступність (дешевий засіб пересування, розташований у зручних локаціях).
2) Енергоощадливість (до 30 км на одному заряді).
3) Портативність (важить усього 11,5 кг та в разі потреби може бути складений).
4) Не потребує спеціальних умінь (для користування MICROMOBILITY не потрібно прав на керування засобом або інших дозволів).
Фінансові результати показали, що сума необхідних інвестицій становить 800 000 грн, чистий прибуток за перший сезон становитиме 773 408 грн, дохід за перший сезон — 1 440 000 грн, термін окупності проєкту — 10 місяців.
Проведене дослідження та вивчення наукової літератури допомогло зробити такі висновки: сьогодні необхідно створити сприятливі умови, які має забезпечити держава для успішної розбудови та реалізації стартап-екосистеми України. Вони охоплюють три проблемні блоки:
1) створення підґрунтя для становлення та розвитку інноваційних стартапів;
2) запровадження програм державної підтримки інноваційних стартапів;
3) інтеграція потенціалу інноваційних стартапів у реалізацію національних планів розвитку для прискорення модернізації та структурної трансформації економіки.
Створення зазначених засадничих умов є комплексним процесом, реалізація якого вимагає:
1. Збільшення інвестування в інтелектуальний потенціал нації. Починати необхідно з відродження іміджу природничих і технічних наук та створення нового покоління інженерів, механіків, радіотехніків, дизайнерів, спеціалістів з енергетики, тобто спеціалістів зі STEM-освітою, здатних утворювати, примножувати, поширювати нові знання та ефективно їх використовувати у своїй діяльності. Саме вони стануть в авангарді розбудови національної стартап-екосистеми, започатковуючи нові високотехнологічні компанії.
2. Запровадження державної Програми підтримки українських технологічних стартапів та суміжних програм, що забезпечує синергетичний ефект. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України має започаткувати такі програми. Проте Україні потрібні не «кліше» успішних програм, а репродукція кращого світового досвіду з урахуванням національних особливостей та історичного досвіду, що дозволить отримати дієвий інструмент розвитку інноваційного підприємництва.
3. Посилення інформаційного забезпечення стартапів щодо можливостей участі в міжнародних програмах підтримки.
Успіху в реалізації зазначених настанов сприятиме покращення загального підприємницького клімату в Україні, створення якісних механізмів техніко-економічного обґрунтування проєктів, інформаційне забезпечення потенційних підприємців та інвесторів, наявність гарантій інвесторам, що спонукатимуть їх до фінансування інноваційного бізнесу. Ці передумови в багатьох економіках світу стали запорукою створення та зростання технологічних стартапів інвестиційної готовності на базі національних перспективних проєктів. Створення аналогічних умов в Україні також сприятиме розбудові стартап-екосистеми та зміцненню інноваційного підприємництва [4, c. 84].
Водночас на рівні законодавства закріплено широкий підхід до запровадження тих організаційних форм, які спроможні забезпечити взаємодію різних суб’єктів інноваційної діяльності. Організаційна форма інноваційної діяльності являє собою внутрішньо упорядковане об’єднання сил і засобів, за допомогою яких досягається мета інноваційного проєкту. Учасниками інноваційної діяльності можуть бути суб’єкти права, а такі універсальні правові форми, як юридична особа, цивільно-правовий договір, представництво, дозволяють їм брати участь в інноваційних відносинах.
Додаток.
Список використаних джерел:
1. Касьяненко В. О., Котенко Н. В. До питання забезпечення сталості фінансування стартапів впродовж життєвого циклу / Вісник СумДУ. Серія «Економіка». — 2019. — № 3. — С. 117-123.
2. Компанець Е. В. Енергоефективність у контексті екологічних проблем / Матеріали всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. — Київ, 29 листопада 2017 р.
3. Курченко О. О. Становлення та розвиток стартапів в Україні: проблеми та шляхи вирішення / Український соціум. — 2016. — № 2 (57). — С. 80-87.
4. Саліхова О. Б. Створення статистичного підґрунтя для оцінки особливостей інноваційних стартапів України / Статистика України. — 2016. — № 1. — С. 18-21.
5. Борисов І. В. Організаційні форми інноваційної діяльності / Право та інновації. —2018. — № 3 (23). — С. 49-55.
6. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV / Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 36. — Ст. 266 (зі змінами).
7. Звегінцова О. Д., Золотарьова І. О., Щербаков О. В. Стартапи та інноваційне підприємництво / Системи обробки інформації. — 2015. — № 4 (129). — C. 163-165.
8. Паламаренко Я. В. Венчурне інвестування як орієнтир інноваційного розвитку підприємств АПК України / Інфраструктура ринку. — 2018. — № 23. — С. 60-68.
